Dzieci na całym świecie mają takie same u
śmiechy na twarzach.
Smak dziecięcych łez na całym świecie jest tak samo słony.
Dzieciom niepotrzebna jest znajomość języka do tego, żeby się porozumieć i
włączyć do wspólnej zabawy. Językiem dzieci jest mowa ciała, gest, uśmiech,
grymas, płacz lub krzyk.
One są silne. Często ich siła nie dorównuje
sile dorosłych.
Spotkałam się z takimi dziećmi i ich mamami.
Razem z Virą Bekysh, tłumaczką moich bajek, stanęłam na wprost dzieci, dla
których pisane przez mnie bajki stały się chwilowym, bezpiecznym i przyjaznym
światem.
Gdy myślę o tym spotkaniu to czuję jak wali mi
serce, a łzy bez pytania same napływają do oczu. Nigdy nie przypuszczałam, że
moje bajeczki pisane kiedyś moim wnukom trafią na wojnę, gdzie swoją treścią
będą chronić sen dzieci.
Spotkanie w klimatycznym rzeszowskim miejscu o
nazwie „Kino za Rogiem Cafe” zorganizowali: jego właściciel Paweł oraz Vira i
Janusz na co dzień wspomagający przebywające w Rzeszowie kobiety i dzieci z
Ukrainy oraz działających na rzecz mieszkańców Ukrainy, walczących z rosyjskim
agresorem.
W trakcie spotkania ja przeczytałam jedną
bajkę po polsku, a ponieważ dzieci nie znają jeszcze naszego języka kilka bajek
w ich rodzimym języku przeczytała Vira.
Relacja filmowa przedstawia skrót tego co
działo się na ul. Świętego Mikołaja w Rzeszowie.
Pełna wersja z recytacją wszystkich bajek już niedługo na YouTube.
Na koniec dodam, że ta ulica przyniosła mi
szczęście ponieważ dzień po spotkaniu odezwała się osoba która wyda część moich
bajeczek. Ukażą się w wersji dwujęzycznej i będą ilustrowane przez dzieci, które
uczestniczyły w czwartkowym spotkaniu oraz będą uczestniczyć następnych
zaplanowanych co tydzień.
Діти у всьому світі мають
однакову усмішки на личках.
Смак дитячих сліз у всьому світі є такий самий солоний.
Дітям не потрібно
знання мови, щоб спілкуватися та долучатися до спільної гри.
Мовою дітей є мова тіла, жести, посмішка, гримаса, плач чи
крик.
Вони сильні. Часто їхня сила перевищує силу дорослих.
Зустрілася з такими дітьми та їхніми мамами. Разом із Вірою
Бекиш, перекладачкою моїх казок, я стала перед дітьми, для
яких написані мною казки стали тимчасовим, безпечним і
приязним світом.
Коли згадую цю зустріч, то
відчуваю, як калатає моє серце, а непрохані сльози
навертаються на очі. Я ніколи не думала, що написані мною
для моїх внуків казки, потраплять на війну, де своїм змістом
будуть захищати дитячі сни.
Зустріч в затишному місці в Жешові під назвою «Kino za
rogiem» організували Віра та Януш, які щодня підтримують
перебуваючих у Жешові жінок та дітей з України, а також
працюють на благо жителів України, які борються з російським
агресором.
Під час зустрічі я прочитала
одну казку польською мовою, а оскільки діти ще не знають
нашої мови, Віра прочитала кілька казок їх рідною мовою.
У фільмі показано короткий
виклад того, що відбувалося на вул. Святого Миколая в Жешові.
Повна версія з декламацією
всіх казок скоро на YouTube.
Насамкінець хочу додати, що
ця вулиця принесла мені удачу, тому що наступного після
зустрічі дня зі мною зв’язалася людина, яка опублікує
частину моїх казок. Казки будуть видані у двомовній версії
та будуть ілюстровані дітьми, які відвідали зустріч у четвер,
а також відвідають наступні заплановані щотижня зустрічі.
„Włącz się w społeczną pomoc bliźnim. 
